Продовжено серію публікацій автора, присвячених проблемі існування писемності в катакомбного населення. Опрацьовано архівні джерела та нові публікації на дану тему, що доповнюють та додатково аргументують концепцію автора.

Викладено реконструкцію ямно-катакомбного суспільства Північного Причорномор'я. Розглянуто методики етносоціального аналізу на підставі поховального обряду та кераміки, а також демографічного аналізу, які перевірені на матеріалах ямних і катакомбних пам'яток. З використанням поховального обряду, інвентарю, даних стратиграфії, радіокарбованого тестування доведено тривале співіснування ямного і катакомбного населення. Запропоновано нове тлумачення поховань зі зброєю, ремісничим реманентом, модельованими черепами.

Изложена реконструкция ямно-катакомбного общества Северного Причерноморья. Рассмотрены методики этно-социального анализа на основе погребального обряда и керамики, а также демографического анализа, проверенные на материалах ямных и катакомбных памяток. С использованием погребального обряда, инвентаря, данных стратиграфии, радиокарбированного тестирования доказано длительное существование ямного и катакомбного населения. Предложено новое толкование захоронений с оружием, ремесленным реманентом, моделированными черепами.

Розглянуто проблеми взаємозалежності індивідуальних біоритмів людини та наукової творчості.

Розглянуто сучасні теорії археологічної культури та практику виділення археологічних культур. Проаналізовано типові помилки у ході виділення культур. Запропоновано власну інтерпретацію зрубної спільноти, новотиторовської культури тощо.

Досліджено історію ранніх меблів. Доведено, що меблі для праці з'являються вже у верхньому палеоліті. Меблі для відпочинку та зберігання є ознакою знаті, що народжується за доби ранньої бронзи. Поява крісел, стільців, ліжок, скринь, столів пов'язується зі становленням світської та сакральної влади.

Створено загальні принципи аналізу археологічних пам'яток для відтворення та музеєфікації. Розглянуто найвідоміші пам'ятки кам'яної доби, які підлягають музеєфікації у першу чергу.

Висвітлено традиції мореплавства населення території України з найдавніших часів до середньовіччя.

Розглянуто деякі проблеми викладання археологічних дисциплін у ВНЗ, основні проблеми та прийоми щодо кращого засвоєння матеріалу лекцій.

У світлі особливостей станово-кастових суспільств світу у статті розглядаються основні моменти реконструкції соціального ладу катакомбного населення Північного Причорномор'я.

Виконано історіографічний аналіз вивчення етносоціальних реконструкцій ямно-катакомбного суспільства. Виявлено особливості взаємодії центра цивілізації та її периферії. Визначено особливості етнічних спільностей і процесів епохи переходу від первісності до державності. Обгрунтовано вибір поховального обряду для етносоціальних реконструкцій. Розглянуто преференційну модель соціальної організації ямно-катакомбного суспільства. Здійснено реконструкцію етнічних утворень, що існували в ареалі катакомбної спільності і відбилися в похвальному обряді. Проведено етносоціальний аналіз поховального обряду ямного та катакомбного населення.

Інтерпретовано виділені автором типи металевих ножів ранньої бронзи Степової частини України. Серед типів представлені зброя (6 типів), білувальні ножі пастухів (ті ж типи, але з заовеленим кінцем клинка), бритви, хірургічні інструменти, ритуальні ножі або також хірургічні інструменти. Розглянуто особливості кріплення руківіїв для зброї та для господарських потреб. Розподіл зброї та білувальних ножів за культурами дає додаткові підстави стверджувати, що ямно-катакомбне суспільство було озганізовене за кастовим принципом.

До наукового обігу введено матеріали курганів, розташованих на правому березі нижнього Дніпра, які було досліджено Краснознаменською експедицією Інституту археології НАН України в 1995 р. Загалом досліджено 27 поховань, переважно ранньої бронзи, які знаходилися в трьох курганах, що потрапили до зони меліорації між с. Качкарівка та Саблуківка Бериславського р-ну Херсонської обл. Загальна кількість курганів у групі сягає 16. Добу бронзи з цього регіону вивчено вкрай недостатньо. Тому поховання, що друкуються, суттєво доповнюють уявлення про нього. Як і в інших місцях, перші ямні поховання в курганах орієнтовані по лінії схід-захід. Пізніші поховання орієнтовані за колом. Форма поховальних споруд, положення небіжчиків є типовим для цього регіону. Це прямокутні ями з виділеними кутами, які мають заплічки чи уступи. На ранньому етапі небіжчики лежать на спині з підігнутими в колінах ногами. На пізньому - на правому або лівому боці. Привертають увагу дитячі ямні поховання зі значним інвентарем. Для доби ранньої бронзи це є свідченням наявності потужного соціального центру ямного населення. Разом з тим поховання дорослих людей не виділяються ні розмірами, ні інвентарем. Крім посуду, серед речей знайдено достатньо рідкісні дві "флейти Пана" і кістяні музичні інструменти із середніх частин кісток птахів. Також важливим є знахідка ямного горщика в інгульському похованні, що є ще одним свідченням тривалого співіснування цих двох груп населення.

Висвітлено процес визначення автентичності археологічних речей. Розглянуто давні виробництва кременевих і кам'яних виробів, знарядь з кістки та дерева. Охарактеризовано керамічні, металеві та скляні вироби. Всі виробництва подано за одним планом. Надано спочатку характеристику сировини та її родовища, потім технологію виготовлення речей та основні форми предметів, а також їх еволюцію. Увагу приділено технології розколювання кременю, кістяним знаряддям, сировині та технологіям виготовлення кераміки, технології виробництва міді та бронзи.